Зустріч з випускниками – магістрами комп’ютерних наук


08 червня 2022

Гарант магістерської освітньої програми «Комп’ютерні науки», доцент кафедри КбПЗ Олександр ДОРЕНСЬКИЙ провів консультативно-дорадчу зустріч із випускниками 2017–2021 років. Означений вебінарний форум – один із заходів співпраці із випускниками, які нині є професіоналами-практиками з комп’ютерних наук, експертами з інформаційних технологій, роботодавцями галузі ІТ.

Онлайнова зустріч, яка відбулася у дружній атмосфері, дозволила досягти дві цілі. Перша – гарант ОП здійснив моніторинг якості освіти за «Комп’ютерними науками» та аналіз кар’єри випускників ЦНТУ – комп’ютерників-магістрів. Друга – випускники реально долучені до забезпечення якості освітнього процесу шляхом врахування їх потреб, рекомендацій, зауважень, побажань щодо цілей і змісту підготовки здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Комп’ютерні науки» кафедрою кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ в місті Кропивницькому.

Під час е-зустрічі з гарантом ОП випускники «Комп’ютерних наук» поділилися власним поглядом, рекомендаціями, побажаннями, думками, практичним досвідом.

Випускник 2020 року Євген ПАЛЕСІКА, який нині є Senior Android Developer у закордонній ІТ-фірмі, порадив під час викладання дисциплін приділяти максимальної уваги практичним аспектам теоретичного матеріалу та посилити хардскіли розроблення застосунків з базами даних, з файлами та із запитами на зовнішній АРІ (реквести).

Інженер з якості програмного забезпечення (QA) у «Onix Systems» Віктор БІЛИЙ (випускник 2019 року) рекомендував звернути увагу на айтішний софтскіл – практика застосування систем відслідковування помилок і організації комунікації команди ІТ-проєкту на кшталт Jira, Trello.

Випускник 2019 року Микита КОРЯК – Python Developer у «KnubiSoft» – запропонував орієнтувати освітній процес на формування у кожного здобувача вищої освіти власного IT-Portfolio, власного ІТ-проєкту.

Андрій ПРИТУЛА (2018) як розробник ПЗ (self-employed) акцентував увагу на необхідності всеосяжного застосування студентами репозиторіїв, гітів тощо у їх практично-лабораторній роботі.

Випускник 2018 року Юрій ПОВАНДА, який нині працює інженер-програмістом у «Novus Cybernetic», запропонував долучити до практичних завдань алгоритмічні (олімпіадні) завдання і фокус освітньої програми орієнтувати на розуміння, а не на конкретні технології, фреймворки, мови програмування, які можуть стати неактуальними у найближчому майбутньому.

Олексій ТАРАСОВ (випускник 2021 р.), Project / Account manager у «Onix Systems», порадив використовувати у освітньому процесі з комп’ютерних наук сучасні IDE, наприклад, JetBrains WebStorm, Android Studio, які нині є популярними і їх «юзає левова доля усіх ІТ-компаній». Також пан Олексій запропонував актуалізувати практику використання AWS зі студентськими програмами, на які студенти можуть підписатися і отримати безкоштовний Sandbox, а також звернув увагу на крайню необхідність рекомендування здобувачам вищої освіти винятково найсучаснішої фахової літератури і інтернетних статтей на спеціалізованих вебресурсах. Олексій ТАРАСОВ, як соціально відповідальний айтішник, запропонував долучитися до співучасті у підборі літературних джерел, співрозроблення змісту програм навчальних дисциплін освітньої програми «Комп’ютерні науки».

Консультативно-дорадча робота випускників, які долучилися до забезпечення якості освітнього процесу за магістерською ОП «Комп’ютерні науки», продовжується у спеціально створеній е-групі випускників – експертів-практиків з комп’ютерних наук. До її склад, зокрема, входять випускники-магістри Віталій ГОРБОВ (2020), Едуард НЕСТЕРЯК (2021), Андрій СНІХОВСЬКИЙ (2021), Олександр СОКУРЕНКО (2018), Сергій ПРИТУЛА (2018), Роман ЗАВОРУЄВ (2017), Владислав САВЧЕНКО (2017), Орест ГРИЩЕНКО (2017) та ін.

Залучення гарантом ОП Олександром ДОРЕНСЬКИМ до удосконалення освітньої програми «Комп’ютерні науки» її випускників дозволяє повню мірою забезпечити відповідність квінтесенції навчального процесу сучасним вимогам ринку праці, тенденцій розвитку спеціальності 122 «Комп’ютерні науки», галузевого та регіонального контексту, а також забезпечити актуальність змісту навчальних дисциплін і практичної підготовки, підходів до викладання.